Я буду…

Я буду…

Форей Франкліна,

студентка 1 курсу денної форми навчання

напряму підготовки «Філологія» (спеціальності «Переклад»)

Інституту філології та масових комунікацій

Університету «Україна», м. Київ

 

Я з барвами в серці жити буду,

Я буду мріяти, співати буду!

Похмурий день вбивати усмішкою,

А на росу сваритись трішки.

 

Я буду жити на радість люду,

Я стану вільною, я птахом буду.

Я буду сльозами вмивати смуток

І сподіватись на кращий здобуток.

 

Я буду навколо сіяти радість

Та буду тішитись, що не зламалась.

Я буду ґрунтом для доброї справи,

Я буду землею усім на славу.

 

Я буду пильно за всім наглядати,

Я буду зіркою – провідником багатим.

Нехай у людей збуваються мрії,

Я буду для них промінцем надії.

 

Я буду хотіти, щоб мене обіймали,

Я буду кимось, кого люблять без тями…

І діти зі мною будуть весело грати ‒

Я буду іграшкою з серцем із вати!

 

Я буду дуже рано вставати,

Я буду сонцем, у якого немає хати.

Від мене ніколи не буде кари,

Я буду тим, хто ховається за хмари.

 

Я буду вічно за все перейматись,

І буду хвалитись своїми знаннями.

Можливо, буду не всім довіряти…

Але я буду людиною із почуттями.

автор: Форей Франкліна, студентка 1 курсу денної форми навчання напряму підготовки «Філологія» (спеціальності «Переклад») Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ

час видання: 2012


13/11/2012