Живу!
Живу!
А я не проміняю ні на що
Ні віру, ні надію, ні любов.
А я не проміняю ні на що
Найближчих, найрідніших душ тепло.
Свого не проміняю я життя
На животіння морок безнадійний.
В душі весни і сонця відчуття
Не проміняю на печаль осінню.
Хоч світ жорстокий часом і безжальний,
Від нього у самотність не втечу.
Коли – сміюся, а коли – страждаю,
Це значить лиш одне – що я живу!
автор: Світлана Патра
час видання: 2012
27/09/2012
- Рубрики
- Усі
- Вірші про кохання
- Громадянська позиція
- Гумор
- Духовність
- Есе
- Збірки поезії
- Лірика
- Мудрість століть
- Патріотична поезія
- Переклади
- Проза
- Спогади
- Університету "Україна" присвячується