Життєвий шлях

Життєвий шлях

 

Важкими були мої перші кроки,

Й не знала, як удасться їх пройти,

Але спливали дні, і з кожним роком

Я впевненішою стаю в житті.

 

Мене Господь веде крізь біль і муки,

І краплі сліз не раз в моїх очах,

Та поруч завжди материнські руки,

Які зі мною цей долають шлях.

 

Вони – моя підтримка і опора,

Що впасти і схилитись не дають,

Я навіть забуваю, що я – хвора,

Коли зі мною поруч друзі йдуть.

 

Я знаю, що живу я недаремно,

Не просто так дано мені життя,

На користь я комусь живу, напевно,

І вірю я у гарне майбуття.

 

Хоча буває боляче і важко,

Тому, що я – людина-інвалід,

Але я – сильна, сильна, наче пташка,

Яка зі зламаним крилом летить.

 

Я знаю, що я сильна, я не здамся,

Я твердо вірю в успіх і в мету.

О ні, я не зламаюсь, не піддамся,

На півдорозі, вірю, не впаду!

 

Тому, що поруч завжди рідна мама,

Вона підставить у біді плече,

І витре сльози зі щоки руками,

Коли від болю в серці запече.

 

Я вдячна Богу за прожиту днину,

За всі моменти радісні в житті,

І навіть у важку мою хвилину

Молюся щиро: «Господи, прости…»

 

Тетяна Мельничук,

студентка ІІ курсу

спеціальності «Правознавство»,

Тернопільський коледж Університету «Україна»,

Газета «Університет «Україна» №3-4, 2011

автор: Тетяна Мельничук, студентка ІІ курсу спеціальності «Правознавство», Тернопільський коледж Університету «Україна»

видання: Газета «Університет «Україна» №3-4, 2011, час видання: 2011


08/04/2011