Сонце в душі

Сонце в душі

 

Сяє сонце у серці моїм,

Сяє вдень і вночі безупинно.

І душа моя лине за ним,

До кохання вона щиро лине.

А навколо вирує життя,

Виграє усіма кольорами.

День новий вирина з небуття,

Щоб світанком зоріти над нами.

 

Приспів:

Знову за сонцем до щастя я йду,

Йду, лиш надію візьму молоду,

Доля щасна знов сяє мені вдалині.

Вона кличе мене наяву і вві сні.

 

Я милуюсь красою весни,

В літні зорі ночами вдивляюсь.

Наче фільми, дивлюся я сни,

І у мріях п’янких прокидаюсь.

За вікном час невпинно спішить,

Осінь змінює літо і весну.

Сяє сонце у мене в душі,

І це сяйво з роками не щезне!

 

Приспів:

Щоб там не сталось, за сонцем я йду!

В серці надію несу молоду,

Мрія чекає мене вдалині,

Сонце моє людям сяє й мені.

 

Світлана Патра,

студентка-заочниця IV курсу

(спеціальність «Журналістика»),

Газета «Університет «Україна», №1-2, 2011

автор: Світлана Патра

видання: Газета «Університет «Україна», час видання: 2011


15/03/2011