Пронісся рік

Пронісся рік

 

Пронісся рік, немов емоцій шквал:

Обличчя, маски, погляди, події,

Душевний спокій і дев’ятий вал,

Ласкаве сонце, люті буревії.

 

А як інакше?

Треба все пройти

Із року в рік,

Із юності у зрілість.

Лише б одне –
З дороги не зійти,

Яка тобі від Господа судилась.

 

Пронісся, пролетів, прошаленів…

І ось уже наступний на порозі.

Моя ж душа поміж усіх вітрів

За мирні дні одвічно у тривозі.

 

У вечір цей молюся за усіх

І до сердець стежину прокладаю,

Щоб через стужі,

Через дощ і сніг

Любові сонце запалить над краєм.

 

Хай щастя буде,

Хай у кожен дім

Пресвітлу радість янголи дарують,

І Віра у пломінні золотім

Святим вогнем над світом запанує.

 

Пронісся рік, неначе мить одна,

Але любов ніколи не минеться.

Відчуй, як з неба зірка осяйна

Твоїм майбутнім прилетить до серця.

 

Юрій Тітов 

автор: Юрій Тітов

час видання: 2018


11/01/2018