Сюркоче коник щось про вічне літо

***
Сюркоче коник щось про вічне літо,
Маленьке літо… От би пережити…
Примлілий серпень покотився світом
І – десь за світом аж – вже косять жито.

 

Старцює час і день поводарює,
Земля язицьки молиться до зерня.
І десь – за світом аж – стерня зорює
Під білим небом із сузір’ям серпня.

 

Оксана Радушинська

автор: Оксана Радушинська

час видання: 2017


22/08/2017