Я кохаю тебе! Як зоря, що спалахує в космосі

***
Я кохаю тебе! Як зоря, що спалахує в космосі.
Вигоряє ущент, аж до першого свого імення.
До клинопису на почереп’ї трипільського розпису.
До зернини малої, що вірить в життя після стерня.

 

Я кохаю тебе! Як дощі, що планету розгойдують.
Оцифровані файли лягають на промені фресками.
Подорожники знають таємне і душу загоюють
Між сучасних теорій і форм зі словами гротескними.

 

Я кохаю тебе як малює хтось небо увечері.
Як співається сніг, заговорений небом на паводок.
Як і всі, хто ішли на вогонь та лишались незречені,
Віднайшовши себе через болі і тлінь, через пагоди –

Я кохаю тебе… 

В безкінечності тихого видиху
Словоформи набудуть імення із крилами ангела.
Й оживуть на церковнім амвоні у древньому диптиху
Дві жаринки тієї зорі, що у космосі спалена.

Я кохаю тебе.

 

Оксана Радушинська

автор: Оксана Радушинська

час видання: 2017


22/08/2017