Терпи. Борись. Греби у злій воді

*** 
Терпи. Борись. Греби у злій воді,
Ковтаючи брудну її отруту.
Ніхто ні з ким. Насправді ми – одні
У паводку оцім. В негоду люту.

 

Коли морозом зціпить до кісток.
Коли пече у грудях від знемоги.
Ніхто ні з ким. І кожен сам свій крок
Виважує і здійснює… з дороги.

 

Бо тільки так. Бо тільки навмання.
Не битим шляхом, яким йшли віками.
А чагарями. А під воронням.
Намацуючи стопами й руками

 

свої сліди, обпалені вогнем.
Свої слова, на тернищах розтяті.
Колишні лики всіх своїх імен.
Тепло долонь в меча на рукояті.

 

І те, що має статись по імлі.
І що цвісти без цвіту научилось…
Терпи. Борись. Греби у злій воді.
Бо народилась.

 

Оксана Радушинська

автор: Оксана Радушинська

час видання: 2017


25/07/2017