Сонце золоте

Сонце золоте

 

Вже слово морем заясніло,
Вітрильно-білим кораблем.
Жива поезія створила
Душі та музики тандем.

 

І не любити просто грішно,
Коли в очах південний край.
Своє засмучене колишнє
Ти хвилям з легкістю віддай.

 

І хай несуть. І хай відносять.
А ти – живи! А ти – радій!
Бо вже прийшло, Бо вже збулося
Твоє освячення надій.

 

І маяком палає пристань
Серед безмежних цитадель.
І не один на слово чисте
Пливе до тебе корабель.

 

Коли Любов’ю все повите,
Хіба щось скоїться не те?
Нехай не втомиться горіти
У слові сонце золоте.

 

Юрій Тітов

автор: Юрій Тітов

час видання: 2017


24/07/2017