Рідний край…

Рідний край… 

 

На зеленій полонині

Біля гарного потічка.

Ти мене колись чекала,

Як Івасика Марічка.

 

Там, де пахне теплим літом,

Там, де вітер пух розносить,

Ми плели вінки з ромашок

І вмивали ноги босі.

 

У низинці біля лісу

Ми спускались вниз ярами.

Під яскравим синім небом,

Де колись стояли храми.

 

Сонечко нас ніжно гріло,

А внизу шуміла річка.

Там я став твоїм Іванком,

Ну а ти – моя Марічка.

 

В хащах серед древніх сосен

Ми ховалися від мавки,

Збивши з трав кристальні роси

В нетрях лісової балки.

 

Там, де ходить пастир-щезник,

Серед рідної природи,

Де водив ватагу месник

Проти панської породи,

 

Там ми, сміючись, гуляли

Гомінливі і веселі,

Серед рідної природи

В тіні кам’яної скелі.

 

Позабувши шумний Київ,

Ми пасли овець отари

Серед ночі біля річки –

Там, де сяяли Стожари...

 

Ігор Хлопик 

автор: Ігор Володимирович Хлопик, бакалавр-документознавець, Білоцерківський інститут економіки та управління Університету «Україна»

час видання: 2008


25/02/2008