II Конкурс "Перекладачі-початківці" ("Budding Translators")

Конкурс "Перекладачі-початківці"

("Budding Translators")

 

На кафедрі теорії та практики перекладу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» відбувся конкурс під назвою «Перекладачі-початківці» («Budding Translators»). Студентам було запропоновано перекласти вірші видатних англійських поетів, вони успішно впоралися з цим завданням. Пропонуємо вам познайомитися із їхніми варіантами перекладу творів британського поета Д.Г.Л. Байрона, британського поета М. Арнольда, Р.М. Рільке, поета, який писав свої вірші німецькою, англійською та французькою мовами, американського поета Р. Фроста, а також вірші гумористичних пісень відомого британського барда 20 століття Мадам Ріні, які студенти почули під час аудіювання текстів Oxford Course ESL.

Керівниками перекладацьких студій були викладачі кафедри теорії та практики перекладу Паламарчук Ольга Федорівна та Софійська Тетяна Станіславівна.

 

Д.Г.Л. Байрон

Любовь идет в своей красе

 

 

Она красива, словно ночь,

Полна сиянья в небесах,

И тень, и свет слились в одно

В её мерцающих глазах,

В которых нежности полно,

Как в летних солнечных цветах.

 

Как яркий луч во тьме пробьётся,

И станет вмиг она другой.

И свет волос её коснется,

И упадут они волной.

А сердце вдруг сильней забьётся

Вновь озарённой красотой.

 

Черты лица её прекрасны

И душу мне терзает взгляд.

А свет и блеск её улыбки

О доброте мне говорят.

И мысли лишь о ней чудесной

Слова любви моей твердят…

 

Тищенко Юлия (ПР-41)

 

George Gordon Lord Byron

ON HER OWN/SHE WALKS IN BEAUTY

 

She walks in beauty, like the night

Of cloudless climes and starry skies,

And all that’s best of dark and bright

Meet in her aspect and her eyes,

Thus mellowed to that tender light

Which heaven to gaudy day denies.

 

One shade the more, one ray the less

Had half impaired the nameless grace

Which waves in every raven tress

 Or softy lightens o`er her face.

Where thoughts serenely sweet express

How pure, how dear their dwelling-place.

 

And on that cheek and o`er that brow

So soft, so calm, yet eloquent,

The smiles that win, the fires that glow,

But tell of days in goodness spent,

A mind at peace with all below.

A heart whose love is innocent.

 

М. Арнольд

Прагнення

 

 

Приди ко мне во сне,

И станет лучше мне.

И скрасит ночь тоску мою,

Что я в душе своей храню.

 

Приди, я столько дней прошу,

В лучистый край тебя зову,

Я твой хочу увидеть силуэт,

Твоей улыбки лучше в мире нет.

 

Может, это никогда и не случится,

Приди сейчас, позволь мечте осуществиться

И поцелуй ты страстно мои губы.

Скажи: Люблю! За что ж такие муки?

 

Приди ко мне во сне,

И станет лучше мне.

И скрасит ночь тоску мою,

Что я в душе своей храню.

 

Приймаченко Ольга (ПР-41)

Matthew Arnold

LAURA`S THEME

MARGARETS`S THEME/LONGING

 

Come to me in my dreams, and then

By day I shall be well again!

For so the night will more than pay

The hopeless longing of the day.

 

Come, as thou came is a thousand times.

A messenger from radiant climes,

And smile on the new world, and be

As kind to others as to me!

 

Or, as thou never cam`st in sooth,

Come now, and let me dream it truth;

And part my hair, and kiss my brow.

And say: My love! Why sufferest thou?

 

 

Come to me in my dreams, and then

By day I shall be well again!

For so the night will more than pay

The hopeless longing of the day.

 

М. Арнольд

Палке бажання

 

 

Приди ко мне в моих мечтах,

И день за днем дари мне счастье,

И вот тогда ночь станет днем,

Тогда тоска моя угаснет.

 

Приди ко мне из тысячи предвестников,

С чарующих вершин земных,

И улыбнись мне словно лучиком,

Как и ко всем земным.

 

Приди скорей, приди сейчас,

Пусть будет правдой все для нас.

Прикосновенье к волосом,

Моя любовь! Ты знаешь сам

Мы лишь подвластны небесам.

 

Прийди ко мне в моих мечтах,

И день за днем дари мне счастье,

И вот тогда ночь станет днем,

Тогда тоска моя угаснет.

 

Чернявская Алина (ПР-41

Matthew Arnold

LAURA`S THEME

MARGARETS`S THEME/LONGING

 

Come to me in my dreams, and then

By day I shall be well again!

For so the night will more than pay

The hopeless longing of the day.

 

Come, as thou came is a thousand times.

A messenger from radiant climes,

And smile on the new world, and be

As kind to others as to me!

 

 

Or, as thou never cam`st in sooth,

Come now, and let me dream it truth;

And part my hair, and kiss my brow.

And say: My love! Why sufferest thou?

 

 

Come to me in my dreams, and then

By day I shall be well again!

For so the night will more than pay

The hopeless longing of the day.

 

Мадам Ріні

Пісня «Званий обід»

 

Ви були до нас уважні,

Запросили нас, поважні,

Ми йдемо до Вас, чекайте.

Про нашу ввічливість не забувайте!

 

Бачу, стали Ви молодші,

Певно, і на лестощі охочі.

Ось тому і запросили ­–

З лестивих слів набратись сили.

 

Звані обіди просто казкові,

Грайте у карти, будьте показові.

Звані обіди просто казкові,

Заводьте друзів, ім’я пам’ятайте чудові.

 

Діти ростуть Ваші швидко,

Скоро вже буде мені навіть бридко .

Здається, всім розуму їм вистачає.

Просто ніхто ще дурощів їх не вбачає.

 

На батьків своїх дуже вже схожі

Точно! Так кажуть всі Ваші прихожі.

Як і надалі буде так само,

Стане ну дуже погано.

 

Ваші страви справді щось,

Ви їх зробили для когось.

Пирогів не куштувати

І в майбутньому не брати.

 

Ваше домашнє вино теж невдале,

У бокалі залишив, як морозиво тале.

І ще цей от рецепт Ви мені дайте,

Дозвольте Вашим стравам сказати прощайте

 

Ви весь вечір так і розмовляйте,

Надії марні на спілкування плекайте.

У нас мови спільної немає.

Тож наш інтерес зникає.

 

Сміх так і рине звідусіль

Не без Ваших же зусиль.

Так, вже час прийшов іти,

Рятуватись від нудьги.

 

Бучнєва Люба (ПР-41)

 

Madam Rene

Song «Dinner party»

 

Good evening, it’s so kind of you

To have us here tonight.

We did feel like coming

But one has to be polite.

My word! You really do look well,

And younger every year.

I feel I have to that

Since that’s why you asked me here.

Chorus

Dinner parties are frightfully super.

Play your cards well and it’s all fun and games.

Dinner parties are frightfully super.

Meet the right people and drop the right names.

  1. Your children have grownup so fast

They change each time we come.

They look really intelligent.

Though actually they’re dumb.

 

The little girl’s just like her mum.

The boy’s just like his dad.

If they keep growing up like this,

Things will be pretty bad.

Chorus

  1. The coq au vin was quite superb.

It tasted like old hen.

I’d never had your cheesecake.

And I don’t want to again.

 

I couldn’t stand your homemade wine

So I left it in the cup

Could you pass me the recipe for your ratatouille?

So I tear it up.

Chorus

  1. The conversation really flowed

At least you never stopped.

We couldn’t get a word in

So quite soon our interest dropped.

 

The evening was quite splendid

We’ve not laughed so much in years

I’m sorry, we really must go now

Thank God, I’m bored to tears.

Chorus

 

М. Арнольд

Поклик душі

 

У сни до мене ти прийди!

І вдень мені вже краще стане.

Не має зустріч ця ціни,

Надія цілий день не в’яне.

Прийди!

Прийди до мене як колись

І ніжно-ніжно посміхнись!

Ти будь ласкавою до інших

І як до мене прихились!

А зараз, будь ласка, прийди!

Щоб мрії всі мої збулись.

Волосся ніжно розчеши

І до чола вустами пригорнись!

Та запитай: «Моя любове!

Чому страждаєш? Посміхнись!»

А я лиш мрію, щоб у сни

До мене ти могла прийти.

А вдень мені вже краще стане

Не має зустріч ця ціни.

Надія цілий день не в’яне.

 

Гошко Софія ( ПР-41)

 

Matthew Arnold

LAURA`S THEME

MARGARETS`S THEME/LONGING

 

Come to me in my dreams, and then

By day I shall be well again!

For so the night will more than pay

The hopeless longing of the day.

Come, as thou came is a thousand times.

A messenger from radiant climes,

And smile on the new world, and be

As kind to others as to me!

Or, as thou never cam`st in sooth,

Come now, and let me dream it truth;

And part my hair, and kiss my brow.

And say: My love! Why sufferest thou?

Come to me in my dreams, and then

By day I shall be well again!

For so the night will more than pay

The hopeless longing of the day.

 

Р.М. Рільке

Солодка пісня любові

 

 

 

Думаєш, що сили маю

Душу у клітці тримати?

Щоб вона твою не могла обійняти,

Щоб вона твою не могла торкнути.

Думаєш, ці речі можливо забути?

З радістю б забути

І більше не згадати,

В тихе, темне місце

Всі почуття сховати!

Поїхати далеко, в незнані краї,

Щоб не відчувати вібрації твої.

Бо Ти і Я – це скрипка і смичок

В руках у скрипаля.

І все це світло падає від нас,

Ми в один голос і в той же час

Мелодію солодку граєм

І наче птахи в його руках ширяєм.

Який же ми з тобою інструмент,

І що скрипаль в своїх руках тримає?

О, ця солодка пісня

В небеса нас підіймає…

 

Гошко Софія (ПР-41)

 

RANIER MARIA RILKE

 

NIGHT OF BEAUTY

A SINGLE NIGHT/LOVE-SONG

 

How shall I hold my soul that it may not

Be touching yours? How shall I lift them

Above you to where other things are waiting?

Ah, gladly would I lodge it, all-forgot

With some lost thing the dark is cheating

On some remote and silent spot that, when

Your depths vibrate, is not itself vibrating.

 

 

 

 

You and me – all that lights upon us, though,

Brings us together like a fiddle-bow

Drawing one voice from two strings it glides along,

Across what instruments have we been spammed

And what violinist holds us in his hand?

O sweetest song.

 

Р. Фрост

Знайомство з ніччю

 

 

Пішов я в дощ, і в дощ вернувся,

З останнім приміським стовпом

В його печалі розминувся.

Я часового проминув,

В мовчанні я й не обернувся

Про кроків шум своїх забув

В той час, як крик звідкільсь роздався,

Але ж я знав, що він не звав і не прощався.

Я все ж іще стояв в пітьмі, зірковий циферблат хитався,

Але стрілок не було в ньому,

Я, той, хто з ніччю був знайомий.

 

 

Бондарчук Інна  (ПР-41)

 

Robert Frost

Acquainted with the night

 

 

 

I have been one acquainted with the night.

I have walked out in rain - and back in rain.

I have out walked the furthest city light.

I have looked down the saddest city lane.

I have passed by the watchman on his beat

And dropped my eyes, unwilling to explain.

I have stood still and stopped the sound of feet

When far away an interrupted cry

Came over houses from another street,

But not to call me back or say good-bye;

And further still at an unearthly height,

One luminary clock against the sky

Proclaimed the time was neither wrong nor right.

I have been one acquainted with the night.

 

 

 

 

час видання: 2012


24/04/2012