Допоки ти будеш

Допоки ти будеш

 

Допоки ти будеш небо тримати над світом цим сплячим.
Допоки ти будеш лід обіймати пекельно-гарячий.
Допоки довкруж тебе буде війна, а замення – праворуч ...
Я буду поруч.

 

Ділиш укотре на миті життя. Ставиш їх блок-постами.
В рубище рушиш з булатним мечем, як Господь словесами.
Як під ногами зійдуться путі, а від серця – набати ...
Я буду знати.

 

Може і знаку завчас не даси. Може й не обернешся.
Із автоматом заступиш в туман – навіть тінь не хитнеться.
Вслід за тобою – і ангел у берцях піде у солдати.
А я буду ждати.

 

Скаже хтось: «важко...»
...Як повінь, отчай. Треба йти, доки броду!
Ти перетерпиш, хоч рана липка і – до краплі хоч воду.
Ти пересилиш стонадцять смертей і прийдеш з того краю,
Як погукаю.

 

Втримаєш небо і клапоть землі, що горить під ногами!
Бути. Лишитись... Для себе, для мене, для... мами...
...Осколок на виліт! Життєво важливі... – у нормі.
Ангелу – орден.

 

І хай розбіжаться зміїні шляхи в замінованім полі.
Сяде мобільний. Зітруться з долонь навіть лінії долі.
Тут, де спекотно, вогнем мінометним. До раю – крок рушиш...
А вижити мусиш!

Чуєш? Вижити мусиш!..

 

Оксана Радушинська

19.05.2017

автор: Оксана Радушинська

час видання: 2017


28/05/2017