Пройти життям, не залишивши сліду

Пройти життям, не залишивши сліду,

Не побажаю навіть ворогам.

Нехай твоя зоря на небі зійде,

Іди і залишай себе слідам.

 

В творінні рук, у дотику сердечнім

Саму себе до краплі віддаю.

Нехай комусь здається недоречним,

Та пісню я співатиму свою.

 

Ми всі йдемо з нізвідки у нікуди,

Та з наших кроків творяться світи.

І байдуже мені, що скажуть люди, –

Я власні залишатиму сліди.

 

ВОЛОДАЙ Тетяна

Щорічний літературний альманах «Горлиця» №3, 2015

автор: ВОЛОДАЙ Тетяна

видання: Щорічний літературний альманах «Горлиця» №3, 2015, час видання: 2016


19/03/2016