До Криму

 

Ти для мене чужим
І не став, і не станеш.
Ти іще триколори
З обличчя зірвеш.
Тільки зараз так сліпо
Довіривсь оманам
Твій затьмарений шлях,
По якому бредеш.

 

Ти прозрієш іще.
Дзвін над морем ударить.
Сонце правди засяє
По всіх берегах.
Зрозумієш тоді,
Що говорять татари,
У яких Україна
Скреса на вустах.

 

Тільки б пізно не стало
Під гнітом тиранів.
Тільки б сам ти збагнув,
Де безчинствує зло.
Не про те тобі мовлено
З телеекранів,
Осяйної свободи
Зламавши крило.

 

Ти почуєш таки
Плач і біль український.
Твої гори здригнуться
Риданням самим.
Ти колись проженеш
Всю навалу чужинську,
І зійде Божа правда
Прозрінням святим.

 

Ти для мене чужим
І не став, і не станеш.
Ти іще триколори
З обличчя зірвеш.
Прокидайся, мій Криме,
Від кривди й омани,
Бо лише з Україною
Долю знайдеш!

 

17 листопада 2014 р.
Юрій Тітов

автор: Юрій Тітов

час видання: 2014


17/11/2014