Закипають рядки

Закипають рядки

 

Так ще хліб не черствів,
Так ще води в річках не міліли,
Як у ваших серцях
Повсихало добра джерело.
Ким насправді ви є? –
Я питаю рядком закипілим,
Та не чую нічого –
Неначе питань не було.

 

Люд давно вже спізнав
Вашу злобність і вашу наругу,
Але в безвість не впав,
Хоч у зашморг журботи тягли.
Ви тортурами злими
Чавили його, мов недуга,
Тільки він прокидався,
Як промінь на змерзлому склі.

 

Я прощаю усе…
Але як же простити жорстокість,
Коли гинуть герої
Від ваших забруднених рук?
Нестерпима брутальність
Важкі викарбовує кроки,
Зледеніли зіниці –
Не чувши сердець наших стук.

 

То воскресли крутяни
З обличчя двадцятого віку.
Наче кров’ю Ісуса,
Так боляче доля зайшлась.
Берегів вже не знають
Протестів розбуджені ріки.
За розстріляну волю
Міцніша хода піднялась.

 

Так ще хліб не черствів,
Так ще води в річках не міліли,
Як у ваших серцях
Повсихало добра джерело.
Закипають рядки
У моїм поетичнім горнилі
І волають на Всесвіт,
Щоб жаху повік не було!

 

24 січня 2014 р.

Юрій Тітов 

автор: Юрій Тітов

час видання: 2014


24/01/2014