• 09/07/2017  Видатний поет, кіноактор, режисер

    80 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського – українського поета, кіноактора, режисера

    автор: Андрій Горбенко, випускник Університету "Україна", тележурналіст

    видання: Газета «Університет «Україна» №3-4 (179-180), 2017, час видання: 2017

    Докладніше

  • 09/07/2017  Революція гідності та Іван Франко

    Кінець 2013-го року. На Майдані Незалежності, біля Адміністрації Президента України та Верховної Ради, збираються на мітинги активісти – початок Української революції гідності. А що, час почався. Український народ уже втомився від брехливої влади, її корупцій та всякого мафіозного зброду. Жебрацтво, безробіття, відсутність житла, їжі – усе це привело до того, що люди вийшли добиватися своїх прав. Так – це свята правда. Україна почала своє пробудження.

    автор: Андрій ГОРБЕНКО, журналіст, випускник університету

    видання: Газета «Університет «Україна» №1-2 (177-178), 2017, час видання: 2017

    Докладніше

  • 01/12/2016  Велика донька України

    Геніальна українська поетеса, видатна мислителька та критик, талановитий прозаїк і перекладач Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) усе своє життя і всю свою творчість присвятила справі боротьби за соціальне і національне визволення народу. «Велика донька України» у своїх творах втілила кращі почуття своїх співвітчизників – їхню гідність, мужність та непохитність у боротьбі за свободу і правду.

    автор: Андрій Горбенко, випускник університету, журналіст

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 25/02/2016  Лицар українського кіно

    Нещодавно в Університеті «Україна» за участі студентів коледжу «Освіта» та науково-освітнього центру патріотичного виховання молоді Університету «Україна» було проведено освітньо-патріотичний захід, присвячений 75-й річниці від дня народження народного артиста України Івана Миколайчука.

    автор: Людмила Володько, заступник директора коледжу «Освіта»

    видання: Газета «Університет «Україна» №3-4, 2016, час видання: 2016

    Докладніше

  • 25/06/2015  Поет непотьмареної правди та високої справді української духовності

    Сонячне і палахкотливе ім’я українського поета Василя Симоненка для сучасних та майбутніх поколінь пломенітиме пульсуючим, тривожно-радісним бунтівливим сяйвом непотьмареної правди та непоганьбленої духовності. Я, студент Університету «Україна» Андрій Глібович Горбенко, хочу розповісти про цю незвичайну людину, бо він був знайомий з моїм батьком, який у свій час теж зробив вагомий внесок, щоб творчість цього талановитого поета була відома для нас усіх.

    автор: Андрій ГОРБЕНКО, випускник університету, журналіст

    видання: Газета «Університет «Україна» №1-2 (166-167), 2015, час видання: 2015

    Докладніше

  • 25/06/2015  «І мене в сім'ї великій...»

    25 грудня 1845 року Тарас Шевченко написав свій знаменитий вірш «Заповіт». Про ті події, які передували його написанню, моя розповідь.

    автор: Володимир ПОРТЯНКО, заслужений працівник культури України

    видання: Газета «Університет «Україна» №1-2 (166-167), 2015, час видання: 2015

    Докладніше

  • 19/12/2014  "Я маю в серці те, що не вмирає..."

    Багато хто знає ім'я Лесі Українки, але не всім відомо, що за ним приховано. Багато хто знає письменницю Лесю Українку, але не всі знають про її жіночу долю. Біографія Лесі Українки – це життєпис сильної жінки, яка з дитячих літ боролась зі страшною хворобою – туберкульозом кісток. А ще була "серцева хвороба" – біль невзаємного кохання!

    автор: Валерія ЧЕРНЯЄВА, студентка 2-го курсу, спеціальність "Журналістика"

    видання: Газета «Університет «Україна» №7-8, 2014, час видання: 2014

    Докладніше

  • 19/04/2014  Із когорти патріотів, котрі назавжди уславили Україну. Павлу Чубинському – 175

    В українській історії є постаті, які залишили по собі особливий слід і розкриваються перед нащадками неповторністю, багатьма безцінними гранями таланту, патріотизму, самопожертви.

    автор: Василь Губарець, доцент кафедри видавничої справи, поліграфії та редагування Університету "Україна", Заслужений журналіст України

    видання: Газета «Університет «Україна» №1-2, 2014, час видання: 2014

    Докладніше

  • 04/02/2014  Галя Мазуренко: поет, маляр, лицар духу

    В яскравому сузір’ї поетів «Празької школи» світлом незгасної зірки палає і її ім’я – поета, художника, скульптора. Йдеться про Галю Мазуренко. Вона народилася 1901 року в Петербурзі, в родині професора Боголюбова. Як і її посестра – Олена Теліга, а через десятиліття – Алла Горська, вийшовши із середовища російської культури, Галя Мазуренко сформувалася як українка – за словом та духом.

    автор: Вадим Рего, студент 5 курсу денної форми навчання спеціальності «Українська мова та література» Інституту філології та масових комунікацій

    видання: Газета «Університет «Україна» №7-8, 2013, час видання: 2013

    Докладніше

  • 04/02/2014  Але ж були і є у нас справжні герої

    Часто можна почути чи прочитати гіркі розмірковування про те, що Україні вкрай потрібні сміливі, мужні і водночас розумні та авторитетні лідери, на яких широкому загалу слід рівнятись, вибудовуючи свою країну, утверджуючи державність і суверенність. Але ж такі люди, яких нерідко називають совістю нації, були і є в нашій країні. Серед них і Левко Лук’яненко. Все життя його – справжній подвиг в ім’я України, приклад для наслідування.

    автор: Наталя Панасюк, заступник директора бібліотеки університету

    видання: Газета «Університет «Україна» №7-8, 2013, час видання: 2013

    Докладніше

  • 04/02/2014  Залишивши пісні, що кров'ю розфарбовані...

    Торік у Києві відбулися дні японської культури. Кияни могли переглянути виставку японського малюнка, фотографій. Відбулися навчання у майстер-класах з кендо – японського бойового мистецтва. Цікавими були заходи під назвою «Поєднанні вічністю» – це був парад «небесних ліхтариків». У такий спосіб українці вшанували пам'ять загиблих японців від березневого землетрусу та цунамі. Посол Японії в Україні Тадаші Ідзава висловив подяку нашій країні за підтримку та допомогу під час катастрофи.

    автор: Андрій Горбенко, випускник Університету «Україна»

    видання: Газета «Університет «Україна» №7-8, 2013, час видання: 2013

    Докладніше

  • 27/01/2014  Шість років без Миколи Кондратюка…

    Голос цього співака не сплутати ні з яким іншим: теплий, глибокий, музикальний, рівний на всьому баритоновому діапазоні. Микола Кіндратович був прекрасним оперним артистом і першим виконавцем багатьох пісень українських композиторів, зокрема, вже легендарних «Ясенів» та «Двох кольорів» Олександра Білаша. Більше шести років тому Миколи Кондратюка, відомого українського співака та педагога, не стало. Вечори його пам’яті відбулися в Будинку актора, в Центрі культури та мистецтв СБУ, а також у Національній філармонії.

    автор: Приндюк Ольга, студентка 2 курсу заочної форми навчання Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Журналістика»

    час видання: 2014

    Докладніше

  • 27/01/2014  Мені неоднаково

    Хто такий Шевченко? Мабуть, на це питання кожен в українській родині може відповісти: «Тарас Шевченко – гордість нашої нації». Але яким буде відсоток людей, що дадуть іншу відповідь на це запитання: «Шевченко – це найкращий футболіст!?.» Адже у кожного свої асоціації із цим прізвищем.

    автор: Літвінова Тетяна, студентка 2 курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ, спеціальність «Журналістика»

    час видання: 2014

    Докладніше

  • 27/01/2014  Олександр Пажимський: «Живу під підсонням українців, де накопичено наш фольклор і космос нашого світобачення»

    …Старі скульптури левів, витесані з моноліту пісковика, стиха зітхають уві сні, сторожачи обабіч високі сходи до входу в ошатний маєток. Вони ще пам’ятають той час, коли височіли біля Графських воріт, і один – радісний – вітав панських гостей, а другий – із сумним виразом – проводжав із маєтку незнаних і знаних нині графів, поміщиків, купців, мистецьку, культурну та наукову еліту, тих, хто приїздив розважитися, наснажитися, відпочити, повчитися, переховатися від переслідування, радісно в’їхати, щоб жити до віку, чи осоромлено полишити Самчиківський замок…

    автор: Радушинська Оксана, студентка 5 курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» (заочна форма навчання), м. Київ, спеціальність «Журналістика»

    час видання: 2014

    Докладніше

  • 23/08/2013  Іван Васильович Полтавець-Остряниця – наказний отаман Вільного козацтва

    Іван Васильович Полтавець-Остряниця (1890-1957) – український військовий і політичний діяч доби Визвольних змагань 1917-1921 рр. В історію України означеного періоду він увійшов як історична постать, чия діяльність та внесок у справу вітчизняного військового та державного будівництва до сих пір не мають однозначної оцінки серед дослідників.

    автор: К.і.н. Каліберда Ю.Ю., к.і.н. Федько А.В., Федько Ю.М., Дніпропетровська філія Університету "Україна"

    видання: RUSNAUKA.COM, час видання: 2008

    адреса видання: http://www.rusnauka.com/18_NPM_2008/Istoria/34510.doc.htm

    Докладніше

  • 23/08/2013  Михайло Іванович Білинський – морський міністр Української Народної Республіки

    «Білинський Михайло (1882-1921), один із організаторів Морського Мін-ва; 1919 морський мін. УНР і начальник морського ген. штабу, 1920-21 мін. внутр. справ УНР; загинув у бою під час другого Зимового походу», – таку коротку і лаконічну інформацію ми можемо прочитати про одного з видатних фундаторів військово-морського флоту України доби Визвольних змагань (1917-1921 рр.) на сторінках першого тому Енциклопедії Українознавства, ім’я якого до недавнього часу було невідомим для більшості наших співвітчизників на пострадянському просторі [1, Т. 1, с. 130].

    автор: К.і.н. Каліберда Ю.Ю., к.і.н. Федько А.В., Федько Ю.М., Волохін А.В., Дніпропетровська філія Університету "Україна"

    видання: RUSNAUKA.COM, час видання: 2008

    адреса видання: http://www.rusnauka.com/18_NPM_2008/Istoria/34511.doc.htm

    Докладніше

  • 10/07/2013  Полтавщина в житті і творчості Т.Шевченка

    До 200-річчя з дня народження геніального поета, яке наступного року відзначатиме все людство.Життєві зв'язки Т.Г. Шевченка з Полтавщиною були тривалі і надзвичайно плідні, адже саме тут Тарас Шевченко написав низку відомих поем і віршів, які стали основоположними в його поетичній творчості, – «Розрита могила», «Великий льох», «Кавказ», «Єретик», «Заповіт» («Як умру, то поховайте»...) та багато інших.

    автор: Студентський кореспондент

    видання: Студентський вісник ПІЕП №4 (61) від 28 лютого 2013 року, час видання: 2013

    Докладніше

  • 04/07/2013  Народний месник: міфи, легенди, реальність

    Нещодавно, переглядаючи програму телепередач на один із наступних тижнів, я звернула увагу на кінострічку «Стріли Робін Гуда». Фільм цей я бачила раніше, але в дитячі роки розцінила його як захоплюючу розповідь про людину, котра воює за справедливість і завжди перемагає у цій боротьбі. Запам’ятались також пісні Володимира Висоцького у виконанні автора.

    автор: Вікторія Солнцева

    час видання: 2013

    Докладніше

  • 02/04/2013  Михайло Гуць

    Михайло Васильович Гуць – відомий український фольклорист, літературознавець, перекладач, діяч культури – народився 11 червня 1930 р. у передгір'ї Карпат, в селі Янівці Долинського повіту Станіславського воєводства (нині село Іванівка Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл.).

    автор: Надія Пазяк, кандидат філологічних наук

    видання: Народознавство № 62, червень 2002 р., С. 1-3., час видання: 2002

    Докладніше

  • 25/01/2013  Богдан Чин Гіз Хан: тризуб великого арія

    У статті розглядається неканонічна версія походження хана Богдана Чин Гіз Хана, зв’язок його династії з прадавніми божественними династіями та скіфами.

    автор: ВАЛЕРІЙ БЕБИК, професор, проректор Університету «Україна», голова Всеукраїнської асоціації політичних наук, головний редактор журналу «Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації»

    видання: Український науковий журнал «Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації» №3, 2012, час видання: 2013

    адреса видання: http://www.social-science.com.ua/

    Докладніше

  • 25/01/2013  Оксана Забужко про Катерину Білокур

    Про феномен Народної художниці України із села Богданівка Київської області Катерини Василівни Білокур бралося писати багато авторів: і Олесь Гончар, і Володимир Яворівський, і Ірен Роздобудько, і Микола Кагарлицький.

    автор: Ніна Головченко

    час видання: 2013

    Докладніше

  • 11/12/2012  Галя Мазуренко: поет, маляр, лицар духу (творчий портрет)

    В яскравому сузір’ї поетів «Празької школи» світлом незгасної зірки горить її ім’я – поета, художника, скульптора Галі Мазуренко. Вона народилася 1901 року в Петербурзі, в родині професора Боголюбова. Як і її посестра – Олена Теліга, а через десятиліття – Алла Горська, вийшовши з середовища російської культури, Галя Мазуренко сформувалася як українка – за словом, духом і чином.

    автор: РЕГО Вадим, студент 4 курсу денної форми навчання спеціальності «Українська мова та література» Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», місто Київ

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 14/06/2012  Юрій Лисянський – український Магеллан

    На часі дві знаменні для українського флоту ювілейні дати: 22 липня 1806 р. завершився похід довкола світу вітрильника “Нева” під командою капітан-лейтенанта, уродженця Ніжина, Юрія Лисянського. А 22 лютого 1837 р. капітан І рангу Лисянський помер на 64-му році життя.

    автор: Лисенко Валерій Миколайович, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету "Україна"

    видання: Журнал "Відлуння віків" № 1 (05) 2006, стор. 75-78, час видання: 2012

    адреса видання: http://1000years.uazone.net

    Докладніше

  • 14/06/2012  Лук’янівські персони

    Как говорится, если человек талантлив, он талантлив во всем. Но самый большой талант Юрия Руголя — доброта. Ею он окружил свой дом и всю свою жизнь.

    автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету "Україна"

    видання: 1000-ліття української культури, час видання: 2011

    адреса видання: http://1000years.uazone.net

    Докладніше

  • 14/06/2012  Нежин. Персоналии - 2

    Данным сборником предпринята скромная попытка напомнить об интересных людях, чьи биографии были связаны с Нежином.

    автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету "Україна"

    видання: 1000-ліття української культури, час видання: 2011

    адреса видання: http://1000years.uazone.net

    Докладніше

  • 14/06/2012  Ніжин. Персоналії - 1

    Даною збіркою спробуємо нагадати про цікавих людей, біографії яких були пов’язані з Ніжином.

    автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету "Україна"

    видання: 1000-ліття української культури, час видання: 2011

    адреса видання: http://1000years.uazone.net

    Докладніше

  • 13/06/2012  Ґонґадзе Георгій Русланович

    Електронна презентація, присвячена видатному журналісту Георгію Гонгадзе

    автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету "Україна"

    видання: 1000-ліття української культури, час видання: 2012

    адреса видання: http://1000years.uazone.net

    Докладніше

  • 13/06/2012  Женщина, которая правила Русью

    11 июля – день памяти Великой Равноапостольной княгини Ольги

    автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету "Україна"

    видання: Кіевское слово №17, липень 2007 року, час видання: 2007

    Докладніше

  • 13/06/2012  Микола Миколайович Лисенко

    Лисенко Микола Миколайович (3 листопада 1914 року - 2 січня 1995 року) - український історик-методист, доктор історичних наук. Земляк Григорія Сковороди: народився в Харсіках – присілку с. Чорнух на Полтавщині, в селянській сім’ї.

    автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету "Україна"

    видання: Інтернет-проект “1000-ліття української культури”, час видання: 2012

    адреса видання: http://1000years.uazone.net

    Докладніше

  • 08/06/2012  Про нього казали: хвилюється і хвилює...

    Українське Відродження 20-30-х років XX століття дало літературі багато нових талантів, ідей, світобачень. І серед них Микола Хвильовий, письменник-новатор, самобутній і своєрідний автор.

    автор: Аліна Фурсова, студентка V курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету "Україна"

    видання: Газета "Університет "Україна" №3-4, 2012, час видання: 2012

    Докладніше

  • 09/08/2011  Скромний і мудрий геній

    14 березня 1879 р. у німецькому місті Ульмі в незаможній єврейській сім'ї Германа і Пауліни Ейнштейн народився син Альберт. Саме з цього моменту почала свій розвиток геніальна особистість, діяльність якої стала чи не найвизначнішою у XX сторіччі.

    автор: Анна Маркович

    видання: Студентський інформаційний часопис «СІЧ» №1, Експериментальний випуск студентів ІV курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», час видання: 2010

    Докладніше

  • 25/02/2010  Борис Дмитрович Грінченко

    Коли навіть побіжно переглянути літературу, що розповідає про життя і діяльність Бориса Дмитровича Грінченка, вражає широчінь його інтересів, глибина знань, щедрість таланту. Мовознавець і автор словника, поет, драматург і перекладач, фольклорист і етнограф, публіцист і педагог, громадський діяч і організатор видавничої справи. «Правдивий універсаліст» (саме такою була оцінка майстра слова ще за життя) і сьогодні викликає шану і захоплення сучасників, щире бажання якомога більше дізнатися про цю непересічну особистість, котра за короткі 47 років життя встигла зробити так багато для рідної України.

    автор: Марина Кіпайтулова, студентка V курсу (спеціальність «Видавнича справа та редагування)

    видання: Газета «Університет «Україна», №1-2, 2010, час видання: 2010

    Докладніше

  • 24/02/2010  Непересічний талант

    Люди, як Грицько Чубай, зазвичай не вписуються у суспільство, в якому вони живуть

    автор: Ганна Біла, Катерина Соловей, студентки II курсу (спеціальність "Українська мова та література")

    видання: Газета «Університет «Україна», №1-2, 2005, час видання: 2005

    Докладніше

  • 24/02/2010  Маловідомі сюжети з життя Михайла Грушевського

    У біографії Михайла Грушевського є кілька недостатньо висвітлених періодів. До таких належить проміжок часу з кінця квітня 1918 року до початку 1919 року, після повалення Української Центральної Ради (УЦР) аж до від'їзду за кордон. Саме тоді він відійшов від активної політичної діяльності.

    автор: Ірина Сурменова, студентка II курсу (спеціальність "Переклад")

    видання: Газета «Університет «Україна», №8, 2004, час видання: 2004

    Докладніше

  • 24/02/2010  Марія Башкирцева: відома і невідома художниця

    Відвідаємо подумки Париж 1877 року. До найпопулярнішої тоді приватної академії уславленого живописця Франції Рудольфа Жюльєна вступає вродлива, неповних сімнадцяти років, дівчина. А вже через одинадцять місяців, на широкому всеакадемічному конкурсі, вона посіла перше місце і одержала Велику золоту медаль. Так само було і на наступних конкурсах, і рішення журі, до якого входили всесвітньо відомі художники — Лефевр Буланже, Флері Бугеро, — було одностайним щодо найвищого визнання талановитої дівчини. Нею була полтавка Марія Башкирцева. Так вперше і надовго з'явилося це ім'я - в пресі Парижа, усієї Франції, а з часом і всього світу. Хто ж вона, ця високообдарована красуня з далекої України-Русі та як вона опинилася в Парижі?

    автор: Крістіна Нижеборська, студентка II курсу (спеціальність "Переклад")

    видання: Газета «Університет «Україна», №8, 2004, час видання: 2004

    Докладніше

  • 24/02/2010  Михайло Драгоманов і українські шістдесятники XIX ст.

    Близько дванадцяти років тому наша країна здобула незалежність. За цей час піднявся рівень української національної свідомості, зроблено перші кроки в утвердженні своєї державності. Даються вони не просто, адже століттями нам нав'язували чужі мови, культури, звичаї, привчали до думки про меншовартісність. Цим намірам у XIX столітті протистояли національні громади, які започаткували новий етап визвольних змагань на всій території України.

    автор: Іван Борозенець, студент II курсу (спеціальність "Переклад")

    видання: Газета «Університет «Україна», № 1, 2003, час видання: 2003

    Докладніше

  • 24/02/2010  Микола Міхновський: хроніка життя і боротьби

    Майже сім десятків років тому перестало битися серце одного з перших українських націоналістів, непохитного борця за самостійну соборну Україну МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО. У час найбільшого занепаду української політичної думки ця людина відважно закликала до боротьби за державну самостійність української нації.

    автор: Марія Каркаєва, студентка ІІІ курсу (спеціальність "Переклад")

    видання: Газета «Університет «Україна», №7, 2004, час видання: 2004

    Докладніше

  • 24/02/2010  Просвітитель і гуманіст

    Петро Могила народився в сім’ї молдавського господаря Симіона й угорської княгині Маргарет. Жорстока боротьба за молдавський престол змусила сім’ю Могил після загибелі Симіона залишити Молдавію. Навчався Петро у Львівській братській школі. Вищу освіту отримав за кордоном. При цьому одні дослідники місцем навчання називають Сорбону, інші – Ла Флеш, деякі – Заморську академію. Але безперечно таке – Могила отримав блискучу освіту, що підтверджує його літературна і просвітительська діяльність. У 1625 році П.Могила прийняв монашеський сан. З 1627 року він – архімандрит Києво-Печерської Лаври, з 1631 року – митрополит Київський.

    автор: Наталія Чиханцева, студентка І курсу (cпеціальність „Видавнича справа та редагування”)

    видання: Газета “Університет «Україна», №8-9, 2005, час видання: 2005

    Докладніше

  • 24/02/2010  Останній запорізький кошовий

    Петро Іванович Калнишевський. Історія України... Не всі її сторінки були оптимістичними. Після Богдана Хмельницького події розвивались не на користь українству. Один одного змінювали гетьмани, які б мали передусім захищати інтереси власного народу. Але чи так було завжди? Свобода вибору козаків була ілюзорною. Всім і всіма командувала Москва. “Неугодних” Росія-матінка відсилала у небуття. Про це свідчать багато фактів. Серед них – вимушена відмова від гетьманської булави Кирила Розумовського у жовтні 1764 р., заміна Генеральної військової канцелярії Другою Малоросійською колегією та спеціальна слідча комісія, яку Катерина ІІ викликала аж із Петербурга, щоб позбавитися невподобаного нового кошового отамана Петра Івановича Калнишевського.

    автор: Ольга Виходченко, студентка ІІІ курсу (спеціальність „Переклад”)

    видання: Газета «Університет «Україна», № 8-9, 2005, час видання: 2005

    Докладніше

  • 24/02/2010  Подвиг, гідний наслідування

    В Івано-Франківському представництві нашого Університету відбувся вечір пам'яті славетної дочки України, "поетеси вогненних меж" Олени Теліги, яка загинула від рук нацистських заброд у Бабиному Яру 21 лютого 1942 року

    автор: Н. Чайка, Івано-Франківське представництво

    видання: Газета «Університет «Україна», №10, 2001, час видання: 2001

    Докладніше

  • 24/02/2010  "Попереду - Дорошенко"

    Дуже мало в Україні таких людей, які б не знали (або навіть не співали) цього рядка відомої народної пісні. Хто ж такий Дорошенко? Чим уславився він? Чим викликав незадоволення і гнів народу? Біографія гетьмана - а Петро Дорошенко не один рік був ним - звичайна для вихідця з української старшини. Сам Дорошенко не раз з гордістю говорив, що він з діда-прадіда - козак. Немає достовірних даних, яку освіту і де здобув майбутній гетьман. Але те, що знав декілька іноземних мов, міг гарно виступити, свідчило: за плечима його чи то братська школа, чи то колегіум.

    автор: Марина Куконеску, студентка II курсу (спеціальність «Видавнича справа та редагування»)

    видання: Газета «Університет «Україна», № 10-11, 2006, час видання: 2006

    Докладніше

  • 24/02/2010  Щедрий та безкорисливий меценат

    Так сталося, що добрі справи великої сім'ї цукрозаводчиків Терещенків, відомих своєю благодійною і меценатською діяльністю, пов'язували в суспільному сприйманні головним чином із одним із них - із Миколою Артемовичем

    автор: Іван Борозинець, студент ІІ курсу (спеціальність "Переклад")

    видання: Газета «Університет «Україна», № 8, 2002, час видання: 2002

    Докладніше

  • 24/02/2010  Я, Богдан

    Усередині 17 ст. на арену суспільно-політичного життя Східної та Південно-Східної Європи під акомпанемент гарматного гуркоту рішуче виступила мало кому відома до того людина, діяння котрої, за словами одного із сучасників, швидко звернули "на себе очі всіх народів". А через 10 років по тому вона пішла з життя, будучи — знову ж таки за висловом свідка тодішніх подій — "уславленою між народами". Звали цю людину Богдан Зиновій Михайлович Хмельницький.

    автор: Дмитро Макаренко, студент ІІ курсу (спеціальність "Фізична реабілітація")

    видання: Газета «Університет «Україна», №7-8, 2003, час видання: 2003

    Докладніше

  • 24/02/2010  Його ще за життя назвали Мудрим

    Кажуть, майбутнє починається з минулого. Сучасність творить історію. І ми — частина тієї минувщини. Кожна людина — особистість, кожна по-своєму неповторно і своєрідно залишає свій слід в історії. Одними постатями захоплюємося, до інших ставимось із ненавистю чи презирством. Думками повертаючись у минуле, часто намагаємося уявити ті далекі княжі часи нашої рідної України. І просто-таки неможливо залишити поза увагою постать, яку за світлий розум і розсудливість назвали в народі Мудрим.

    автор: Наталя Приймаченко, студентка II курсу (спеціальність "Видавнича справа та редагування")

    видання: Газета «Університет «Україна», № 8, 2002, час видання: 2002

    Докладніше

  • 24/02/2010  Йому ще за життя збиралися встановити пам'ятник

    Іван Іванович Фундуклей народився 13 листопада 1804 р. у Петербурзі. Його батько, грек за національністю, був промисловцем, який наприкінці XVIII століття переселився до православної Росії з турецького Константинополя

    автор: Марія Каркаєва, студентка II курсу (спеціальність "Переклад")

    видання: Газета «Університет «Україна», №10-11, 2002, час видання: 2002

    Докладніше

  • 23/02/2010  До 80-річчя батька вітчизняної кібернетики, видатного українського вченого – академіка Віктора Глушкова

    11 вересня відбулася ювілейна сесія загальних зборів НАН України, присвячена 80-річчю академіка Віктора Михайловича Глушкова, який є батьком вітчизняної кібернетики. Також значний внесок у вітчизняну науку вчений зробив у галузі математики, обчислювальної техніки тощо. В. Глушков — основоположник інформаційних технологій у колишньому Радянському Союзі — одержав світове визнання.

    видання: Газета «Університет «Україна», №9, 2003, час видання: 2003

    Докладніше

  • 23/02/2010  Історик і організатор історичної науки

    М.Д. Іванишев народився в Києві 5 листопада 1811 р. в сім’ї церковнослужителя з козацького роду Іванишів. Його батько зумів довести своє походження від шляхтичів Іваницьких, отримав їх герб і був записаний у дворянську книгу Чернігівської губернії під російським прізвищем "Иванишев"

    автор: Леся Самар, студентка II курсу (спеціальність "Соціальна робота")

    Докладніше

  • 23/02/2010  Красуня з гетьманського роду

    Наталі Пушкіна. Прекрасна жінка, берегиня родинного вогнища, дружина поета і чарівна його Муза - Наталі Пушкіна. Яке відношення має ця красуня до України? Не поспішайте з висновками, ви все зрозумієте, прочитавши до кінця цю розповідь.

    автор: Вікторія Холевчук, студентка II курсу (спеціальність "Переклад")

    видання: Газета «Університет «Україна», №8, 2004, час видання: 2004

    Докладніше