• 16/04/2018  Нанизане сонце у разки в коралях на шиї

    Нанизане сонце у разки в коралях на шиї. Гукають брати мої гучно до прадіда-вітру. У стріхах літують світанки і зграї пташині. А я із травою спинаюсь до величі світу.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2018

    Докладніше

  • 04/03/2018  Прийми мене, весно

    Прийми мене, весно, із грудня недоброго прийшлою. Прийми не веснянками, хоч би відлигою синьою. Циганського місяця краплею – спілою вишнею – Наукою проліска першого як бути сильною.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2018

    Докладніше

  • 11/01/2018  Пронісся рік

    Пронісся рік, немов емоцій шквал: Обличчя, маски, погляди, події, Душевний спокій і дев’ятий вал, Ласкаве сонце, люті буревії.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2018

    Докладніше

  • 25/10/2017  Журавлині голоси

    Осінні дні над лісом закружляли, І листопад нечутно шарудить. Хоч літо вже зорею відпалало, Та пісня в серці спогадом бринить.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 02/10/2017  Цей тихий сміх, це — жовтий шепіт листя

    Цей тихий сміх, це — жовтий шепіт листя, Цей тихий сміх — пророцтво зорепаду. Погляньте — в сонця коси розплелися Й заповстались в гілках старого саду.

    автор: Оксана РАДУШИНСЬКА

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 22/08/2017  Коли шепну за спиною дощем

    Коли шепну за спиною дощем Й сплететься в ноти цей під серцем щем – Не озирайся. То вже не я. То тільки схлип води. А ти в цей вечір мокрим містом йди. Йди, не вагайся.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 22/08/2017  Цикламенами пахнуть надвечір осінні дари

    Цикламенами пахнуть надвечір осінні дари. Шурхотять по землі небеса і підбурюють вітер. Чорнокнижно молюся думкам і зорі, що згори Ім’я Бога мого виплітає з задимлених літер.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 22/08/2017  Я знаю все: я снилася для тебе

    Я знаю все: я снилася для тебе, Коли заходив дощ в осінній сад. А небо? На колодку взяли небо Напередодні жовтолистих свят.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 22/08/2017  Я кохаю тебе! Як зоря, що спалахує в космосі

    Я кохаю тебе! Як зоря, що спалахує в космосі. Вигоряє ущент, аж до першого свого імення. До клинопису на почереп’ї трипільського розпису. До зернини малої, що вірить в життя після стерня.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 22/08/2017  Сюркоче коник щось про вічне літо

    Сюркоче коник щось про вічне літо, Маленьке літо… От би пережити… Примлілий серпень покотився світом І – десь за світом аж – вже косять жито.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 22/08/2017  Пережити це літо

    Пережити це літо – Картато-усміхнене, світлонебе… …Сходить сонце над світом Веселковою пам’яттю стебел.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 22/08/2017  Навіщо тобі прозріння?

    Навіщо тобі прозріння? Злякаєшся і осліпнеш. Навпомацки через вічність брести – забагато стін. В небесній дзвіниці лунко. Кричи, доки не охрипнеш! А схочеш, щоби почули – тягнися і вдар у дзвін.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 22/08/2017  Евтаназію – для порядності!

    Евтаназію – для порядності! Щоб не мучилась, живучи… Щоб не корчилась від безпорадності, В оглупіле буття йдучи.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 27/07/2017  Cходить сонце з туману

    сходить сонце з туману – мокре-мокре… і не зойкне, що подряпати боки з круч високих можуть сойки.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 27/07/2017  Ти чуєш мелодію світла моєї душі?

    Ти чуєш мелодію світла моєї душі? На відстані вічності скрипка намацує ноти. На відстані подиху відстані рвуть рубежі. І кришиться дотик.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 27/07/2017  Сухі очі печуть

    Сухі очі печуть… Так багато скипілось в них солі. Океани розбились об камені віршів і слів. А пошерхла душа вже не знає ні правди, ні волі – Лиш просмалені днища розтрощених наших човнів.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  Заступи мене, світе, від цього каміння, що падає.

    Заступи мене, світе, від цього каміння, що падає. Затули мене світе від того, хто навіть не згадує. Щоб не згадувати і мені.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  На великім торговищі звізд, плащаниць і плащів

    На великім торговищі звізд, плащаниць і плащів, Де незайманість й доля уцінення ждуть без огріху, Херувимів не чуть. Попід стінами – світ на потіху…

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  Залишайсь по той бік мого серця

    Залишайсь по той бік мого серця, Де дощі ще бавляться скакалками, Де вуста дзеркал не ріжуть скалками І де болем біль іще не зветься.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  Якби ти знала, доле, як болить Мовчання спека, вкована у подих.

    Якби ти знала, доле, як болить Мовчання спека, вкована у подих. Мов зерна слів несуть біблійні води Повз ті поля, де їхні перші сходи Ще не згубили сонця тонку нить.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  Ти відпускав, як світанок пускає зірницю.

    Ти відпускав, як світанок пускає зірницю. Ти відпускав, як моря відпускають човни. Я не хотіла іти...Але час взявся в крицю. Стали волхвами дороги. Й мене повели.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  І тиша буває насправді такою різною

    …І тиша буває насправді такою різною: Чужою, як очі ворожки, лункою, грізною… А ще – говіркою, Коли годинчата з цікавістю зиркають в вічі всі Й годинник старезний їм лічить хвилини до вічності, Що ллється рікою.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  Занось дорогу на блаженний дощ

    Занось дорогу на блаженний дощ, Заводь осліплих блискавиць до хати. Хай остяки слідів їм труться в п’яти І Шлях Космічний, в тріщинах розп’ятий, Проступить на руках вогнем порош.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  Відступали моря, залишаючи мушлі солоні

    Відступали моря, залишаючи мушлі солоні. Простягалась з розверзнутих зводів вселенська рука. Ми збувались потроху словами в космічному лоні І пасьянси дощів розкривали наш код ДНК.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  Мої вітряки ще не ламані і не подолані

    Мої вітряки ще не ламані і не подолані. Мій меч дерев’яний і крові не пив ще канчук. Старі королі кропив’яні, з рук часу годовані, Бояться людей і, жалкі, не даються до рук.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  ЗАМОВЛЯННЯ

    І буде твоє пристанище Там, де випалиш моє ймення, Де долоні зведеш у капище, Возвеличивши в скелі й каплі ще. І відродиш життя зі стерня.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/07/2017  Терпи. Борись. Греби у злій воді

    Терпи. Борись. Греби у злій воді, Ковтаючи брудну її отруту. Ніхто ні з ким. Насправді ми – одні У паводку оцім. В негоду люту.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 24/07/2017  Сонце золоте

    Вже слово морем заясніло, Вітрильно-білим кораблем. Жива поезія створила Душі та музики тандем.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 08/07/2017  Я народила б для тебе сина…

    Я народила б для тебе сина… Ти б садовив його на скакуна… Натомість – ніч безпробудно-синя, Сухими квітами повна скриня І у колисці з долонь – тишина…

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 08/07/2017  Так близько зорі...

    Так близько зорі... Майже у вікні. Черпає ківш відлуння дальніх грозів. Зажди мене у переддень морозів – Я у садку натрушу нам віків.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 08/07/2017  Елегія

    Вимітала сни до весни Березовим віником За кленові старі мости. За літо за сінником.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 09/03/2017  Прийми мене, весно

    Прийми мене, весно, із грудня недоброго прийшлою. Прийми не веснянками, хоч би відлигою синьою. Циганського місяця краплею – спілою вишнею – Наукою проліска першого як бути сильною.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 04/01/2017  Я рік Новий з любові розпочну

    Я рік Новий з любові розпочну – Моя любов хай кожного торкнеться. Її, неначе книгу, розгорну, Де у словах мелодія поллється.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2017

    Докладніше

  • 25/12/2016  Може здатися, ніби зима розпочнеться от-от

    Може здатися, ніби зима розпочнеться от-от. Впаде небо холодно-знесилене просто на руки. І за обрієм, там, де дерева звели собі грот, Вже не буде нікого, хто вчує чи шепіт, чи гуки.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 15/12/2016  Воскресаю піснями і віршами

    Із літами я тільки мудрішаю, Не згасаю в холодних снігах. Воскресаю піснями і віршами На життєвих своїх берегах.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 13/12/2016  Майбутня роль

    Дерева голі, наче манекени, Стоять собі, забілені в сніги. Немає гри, немає Мельпомени, Опалим листям сплачено борги.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 16/11/2016  Сурмач

    Журавлі, лелеки Відлетять далеко, І впадуть на землю Мовчазні сніги. Я ж не стрепенуся, Цвітом обернуся, Щоб не били душу Зимні батоги.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 20/10/2016  Запам’ятай цю осінь

    Запам’ятай цю осінь отакою, Бо завтра вже настануть холоди. Не відштовхни байдужою рукою Тепло осіннє, що зайшло в сади.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 11/10/2016  А дощ іде…

    Дні пролітають, мов листки осінні… Їх не вернути – Як ти не благай. А дощ іде… Краплина по краплині Спадають в душу…

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 26/09/2016  Тихий романс

    Осінь довкола сповнює душу Настроєм ніжно-щемливим. Чом ти, бандуро, зі скрипкою тужиш Так невимовно, красиво?

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 19/09/2016  Спинися, літечко

    Спинися, літечко, спинися. Ну, як мені тебе благать? Багрянцем вишні зайнялися, Дерева осінню горять.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 20/03/2016  Світе мій сонячний

    Світе мій сонячний, вранці народжений з квітки, Хрестик – з-за пазухи часу. А віра ж бо звідки? Звідки світіння твоє? Звідки вміння любити Того, хто серце поранив й не взявся зцілити?

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 19/03/2016  ТЕ, У ЩО Я ВІРЮ

    Я вірю у світло самотніх вогнів І в лагідні, втомлені очі, Які усміхались так ніжно мені У темні безмісячні ночі.

    автор: ФРОЛОВА Олександра

    видання: Щорічний літературний альманах «Горлиця» №3, 2015, час видання: 2016

    Докладніше

  • 15/02/2016  Надія золота

    Яке блаженство – зиму пережити, До хвилечки її перемогти, Себе в юнацьких веснах повторити, Деревами у травні зацвісти.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 30/11/2015  Може здатися, ніби зима розпочнеться от-от

    Може здатися, ніби зима розпочнеться от-от. Впаде небо холодно-знесилене просто на руки. І за обрієм, там, де дерева звели собі грот, Вже не буде нікого, хто вчує чи шепіт, чи гуки.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2015

    Докладніше

  • 29/11/2015  Ще грудень не прийшов…

    Ще грудень не прийшов, ще листопад триває, А вже лапатий сніг стежки позамітав. Вуалями зими прийдешній день кружляє, І знову білий світ іще білішим став.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2015

    Докладніше

  • 10/11/2015  Звисають краплі

    Звисають краплі на гілках вологих. Рознісся ранок запахом дощу. Останнім листям падає під ноги Все те, що я навічно відпущу.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2015

    Докладніше

  • 17/09/2015  Давай розкажу (розмова двох)

    Давай розкажу для тебе про що говорили весни, Кого виглядали айстри й молились услід: «Вертай». Як сходить зоря ранкова, як тануть зірки небесні... Того лиш, про що промовчу, у мене ти не питай.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2015

    Докладніше

  • 29/06/2015  Душа жива

    Не гасне місяць над Чумацьким Возом, Зірки летять з небесного ковша. Душі іще далеко до морозів – Вона кудись за мріянням руша.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2015

    Докладніше

  • 25/05/2015  Вино правічної любові

    Вино печалі вже допито. Вино любові вічно п’ю. Різьбить життя дереворити – Я знов між веснами стою.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2015

    Докладніше

  • 28/04/2015  В собі надію збережи

    Любов не стане міражем, Ріка життя не обміліє, Бо ми на світі цим живем, Щоб землю радістю засіять.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2015

    Докладніше

  • 09/04/2015  Як добре

    Як добре ранком прокидатися І розуміти – день почавсь. Як добре в променях купатися, Де ти з безмежжям повінчавсь.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2015

    Докладніше

  • 06/02/2015  Ти голуба узимку нагодуй

    Ти голуба узимку нагодуй, Ти все прости, що навіть не проститься, І по життю тихенько помандруй, Яке в тобі не завжди колоситься.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2015

    Докладніше

  • 01/02/2015  Життя

    Життя – як вічний знак питання: Політ, падіння, успіх знов, Рішучі дії чи вагання, Аби не наламати дров.

    автор: Геннадій Горовий, випускник Університету «Україна» (2008), магістр журналістики, член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародної україно-німецької літературної премії ім. Олеся Гончара (2012), Голова літературної студії «Горлиця» Університету «Україна»

    видання: Літературний альманах "Горлиця" №2, 2014, час видання: 2015

    Докладніше

  • 01/02/2015  Який бентежний Київ восени

    Який бентежний Київ восени, Інтимності дерева вигляд мають, В алеях, парках і дворах вони Всю землю ніби золотом вкривають.

    автор: МАЧУЛЬСЬКА Олена

    видання: Літературний альманах "Горлиця" №2, 2014, час видання: 2015

    Докладніше

  • 04/01/2015  Новорічний етюд

    Ще день один прожито мною, Ще рік один себе втрача. Біля годинника постою, Щоб ніч торкнулася плеча.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2015

    Докладніше

  • 18/11/2014  Ель-Мірадор

    Коли ми поїдемо в Ель-Мірадор збирати у кошик старі таємниці, позаду залишаться мертві затори, набиті підземки, порожні крамниці… Коли ми поїдемо в Ель-Мірадор.

    автор: Тала Пруткова

    час видання: 2014

    Докладніше

  • 17/10/2014  Запам’ятай цю осінь

    Запам’ятай цю осінь отакою, Бо завтра вже настануть холоди. Не відштовхни байдужою рукою Тепло осіннє, що зайшло в сади.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2014

    Докладніше

  • 17/10/2014  Осіння гра

    Край села криничний журавель, І старенька згорбилась хатина. В небесах блакитна акварель Тихо слуха речі тополині.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2014

    Докладніше

  • 05/06/2014  Ліс

    Які дуби! Яка багатоликість! Яка поважність небо підпира! Про щось важливе виграють музики, Думки травневі сходять з-під пера.

    автор: Юрій Тітов

    час видання: 2014

    Докладніше

  • 22/12/2012  Новий початок

    автор: Інна Данилків, спеціальність "Видавнича справа та редагування", Тернопільський коледж Університету «Україна»

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 13/11/2012  Вона…

    Вона сміється без зупину, коли їй сумно на душі, Засуджує чужі помилки, хоч в неї думки не святі. Вона радіє пташці в небі, струмочку під ногами снів, Та їй ввижаються химери ‒ заполонили її світ!

    автор: Форей Франкліна, студентка 1 курсу денної форми навчання напряму підготовки «Філологія» (спеціальності «Переклад») Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 13/11/2012  Я буду…

    автор: Форей Франкліна, студентка 1 курсу денної форми навчання напряму підготовки «Філологія» (спеціальності «Переклад») Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», м. Київ

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 27/09/2012  Дискотека

    автор: Світлана Патра

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 27/09/2012  Сонце в душі

    автор: Світлана Патра

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 27/09/2012  Живу!

    А я не проміняю ні на що Ні віру, ні надію, ні любов. А я не проміняю ні на що Найближчих, найрідніших душ тепло.

    автор: Світлана Патра

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 23/04/2012  Ти починаєшся з очей

    автор: Цимбалюк І.М., завідувач кафедри соціальної роботи Рівненського інституту Університету «Україна», кандидат педагогічних наук, професор

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 08/04/2011  Життєвий шлях

    Важкими були мої перші кроки, Й не знала, як удасться їх пройти, Але спливали дні, і з кожним роком Я впевненішою стаю в житті.

    автор: Тетяна Мельничук, студентка ІІ курсу спеціальності «Правознавство», Тернопільський коледж Університету «Україна»

    видання: Газета «Університет «Україна» №3-4, 2011, час видання: 2011

    Докладніше

  • 15/03/2011  Сонце в душі

    автор: Світлана Патра

    видання: Газета «Університет «Україна», час видання: 2011

    Докладніше

  • 15/06/2010  У серці в мене благодатна осінь

    автор: Сухицька Анна, студентка III курсу заочної форми навчання спеціальності «Правознавство»

    час видання: 2006

    Докладніше

  • 06/04/2010  Одвічне соло

    автор: Альона Загребельна

    видання: газета «Університет «Україна», № 334, 6.04.2010 р., час видання: 2010

    Докладніше

  • 17/03/2010  Білий сніг

    автор: Жанна Кушнір, студентка Вінницького соціально-економічного інституту Університету “Україна”

    час видання: 2010

    Докладніше

  • 17/03/2010  Розгубилась осінь...

    автор: Білоус Андрій, студент 4 курсу Факультету правознавства Сумської філії Університету “Україна”

    час видання: 2010

    Докладніше

  • 16/03/2010  Осінній вечір

    автор: Юрій Мостовий, студент ІІІ курсу (спеціальність "Видавнича справа та редагування")

    видання: Газета «Університет «Україна», час видання: 2006

    Докладніше

  • 25/02/2008  Рідний край…

    На зеленій полонині Біля гарного потічка. Ти мене колись чекала, Як Івасика Марічка.

    автор: Ігор Володимирович Хлопик, бакалавр-документознавець, Білоцерківський інститут економіки та управління Університету «Україна»

    час видання: 2008

    Докладніше

  • 08/07/2005  Якби утікати, то певно втікала б з півнОчі

    Якби утікати, то певно втікала б з півнОчі В словах і мовчаннях іще від древлянських жінок. Хапали б за ноги цепні вартові поторочі Мене, не лякливу, стоблуд насилаючи в крок.

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2005

    Докладніше

  • 22/08/2004  Рудіють дерева

    Рудіють дерева самі ще не віда причини. Колись їм сказали, що літо – це ціле життя. Гойда гіллям небо, немов у сповитку дитину. І в тяжі хмарі так повільно бредуть без пуття...

    автор: Оксана Радушинська

    час видання: 2004

    Докладніше